Ремонт новобудови своїми руками

Фарбування стелі (побілка) і виправлення деяких дефектів цього процесу. (14.06.2010)

На якості фарби ми вирішили не економити, та й експериментувати не хотілось, бо робота з задертими догори руками і головою – то є не легка праця.

За порадами в інтернеті вибрали фарбу «Dufa Superweiss» – хотілось щоб все було білосніжним, та рівнесеньким, як папір. Та, не так сталось як гадалось 🙁 ; Фарба виявилась надто густою, як ми потім зрозуміли. А на початку, ми як законопослушні громадяни розбавили фарбу у співвідношенні як зазначалось в інструкції (не більше 10% води), та нанесли валиком перший шар. А ще нашою помилкою було те, що ми надто довго розкачували валиком фарбу і в результаті отримали стелю в «пупиришках», «цілюлітом» 🙁 Надіялись, що другий шар все вирівняє, та даремно – її вигляд тільки погіршився…

Шкурити вручну цю фарбу практично неможливо. Це характеризує фарбу як дуже стійку до стирання та миття, та в нашому випадку виявилось не аби якою проблемою. Ми все таки шурували як могли, та мало ефективно. Я вирішила все знову прошпаклювати. Наліплювати все грубим шаром, та знову шкурити і грунтувати дуже-дуже не хотілось і я знайшла інший вихід – прошпаклювати все тією ж фарбою.

Цей процес видався мені доволі приємним, та тільки шия трохи боліла від роботи. Я широкою малярною щіткою наносила фарбу на стелю і швидко, відразу ж, розмащувала її широким шпателем, так щоб заповнити тільки ямки між нашими «пупиришками». Місця, прогалини, які не заповнились фарбою з першого разу я затирала тією ж фарбою, але вже малесеньким гумовим шпателем, тим що шви плиточці заробляють.

Стеля стала ідеально рівною, як ми і хотіли, та не білою, на жаль, а з темними смужечками де не де. Думаю причина темного забарвлення в нашому не дорогому великому шпателі, він ніби окислювався і залишав сліди. Отже все знову треба було замальовувати, чим я і зайнялась. Хоча пізніше вже прийшла думка, що варта було б спробувати помити розводи, або взагалі купити для цієї спави широкий гумовий шпатель і уникнути цих проблем, але «після бою руками не махають» 🙂

Мої висновки про те як саме фарбувати:

1. Фарба має бути не надто густою.
Як на мене, то краще все покрити 3-6 разів рідшою фарбою, а ніж 2-3 густою. Густину я визначала наносячи фарбу широкою малярною щіткою на кусок гіпсокартону – вона має наноситись без особливих зусиль . (Пригадалось як колись білили все тільки щітками, а не валиками 🙂

2. Валик не занурювати у фарбу, а тільки мочати краєчком.

3. Добре розкачувати валик по поверхні лотка, щоб рівномірно розприділити фарбу.

4. Фарбу наносити на стелю рівномірно, не накладаючи шар на шар. Одного намочування має вистачити на, приблизно, 1 м довжиною, ну і шириною рівною ширині валика. До цього висновку я дійшла коли прочитала, що є фарба, яка в сирому вигляді рожева, а при висиханні стає білосніжною, тобто з нею добре слідкувати, щоб не було лишніх набілів. (пізно я про це прочитала, а то б неодмінно шукала в продажі)

5. Фарбувати потрібно дуже швидко, не мусолячи по одному місці по надцять разів. При цьому останнє прокачування має бути максимально легким та ніжним. Пишуть, що варто фарбувати стелю, приблизно за 30хв; я, чесно кажучи, не засікала скільки у мене на все про все йде, але думаю, що не більше.

6. Напрямок руху валика має бути не хаотичним, а паралельним до напрямку світла від вікна – одне нанесення, а інше, після повного висихання першого шару, – перпендикулярним . Останнє радять робити вздовж напрямку денного світла, та в мене і поперечне непогано виглядало, так що, думаю, тут варто все оцінювати по вигляду і в процесі.

7. Перший шар фарби виявить всі недоліки шпаклювання, яке до того здавалось ідеальним, тому треба, після висихання фарби, зашкурити проблемні місця і підшпаклювати фарбою, або шпаклівкою, якщо надто нерівно.

8. У кутках варто прокрашувати широким плоским пензлем з невеликим ворсом. Я брала пензлик яким ми вже ґрунтували стіни, у нього стерся ворс і вже не випадали волоски, як на початку роботи.

9. Треба слідкувати щоб інструмент не засихав. Якщо я планувала ще фарбувати на протязі дня, то інструмент злегка збризкувала водою з звичайного пульверизатора, та надівала зверху великий пакет і щільно зав’язувала його. В кінці дня все ретельно мили.

З усуненням наших дефектів фарби ми використали набагато більше ніж зазначає виробник. На площу у 25 м кВ, ми витратили майже 15 л фарби 🙁 При цьому перше відерце на 10л було з надто густою фарбою, а вже друге на 5 – з рідшою. Скоріш за все фарба ще й до того була не свіжою, бо дата виробництва була наклеєна на ціннику, зверху на кришці, а вже коли ми купували фарбу для кухні, то зауважили, що дата на інших відрах в магазині, цього ж виробника, написана великими цифрами і безпосередньо на упаковці.
На дні відра з 5л фарби був осад інтенсивного сірого кольору – питання, для чого у білосніжній фарбі грязні відтінки…? Може і добре, що перед застосуванням я не розмішувала фарбу… Виробник фарби, здається, Дніпропетровськ, та по ідеї якість не повинна бути гіршою від німецьких аналогів, це ж їх представники…

Для фарбування стельових коробів у кухні ми вже купили трохи іншу фарбу «Mattlatex», але все ще того ж виробника.

Теж густа, хороша, біла, але вже не така стійка до стирання, бо легше шкуриться, та при сильнішому натисканні на наждачний папір може вириватись невеликими шматками. 3 л фарби мені вистачило на 6 м кв площі.

На черзі поклейка і фарбування флізилінових шпалер. Сподіваюсь, що з кольоровою фарбою буде не набагато складніше працювати.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

Коментарі до статті


UA TOP Bloggers Український рейтинг TOP.TOPUA.NET